Історія роду
Звідки ми
Обидва роди жили на невеликому клаптику Ніжинщини — кілька сіл довкола річки Остер, за 10–15 км на схід від Ніжина. Хутір Хвостики (нині село Поляна Крутівської громади) — тут від кінця XVIII ст. жили Паливоди, а з 1852 року й Коржі; тут народилися дід Іван і бабуся Анна. Кунашівка — сусіднє село, засноване 1629 року; у її Петропавлівській церкві хрестили, вінчали й відспівували предків до 1910-х. Липів Ріг — село над Остром, звідки походять Коржі: тут 1807 року народився Михайло Якович Корж. Кагарлики й Крути — з 1913 року парафія Хвостиків (Михайлівська церква в Кагарликах); біля станції Крути 29 січня 1918 року відбувся відомий бій. Хутір Паливода поруч із Кунашівкою названий за родом Паливод.
На карті: Поляна (Хвостики) · Кунашівка · Липів Ріг · Крути · Паливода
Хто такі козаки
У метричних книгах предки по обох лініях записані як «козаки». За Гетьманщини (до 1780-х) Ніжинщина була землею Ніжинського козацького полку. Козак мав власну землю й двір, не відбував панщини і не належав панові, але мусив на свій кошт іти в похід — з конем, зброєю і харчами. Поруч жили «посполиті» — селяни, які працювали на пана чи на місто: 1729 року в Хвостиках був лише один двір посполитих, що належав Ніжинській ратуші, а в Липовому Розі посполиті служили полковникам Жураковським — «опріч козаків», тобто козаки були вільні. Після того як 1783 року козацькі полки перетворили на регулярні карабінерні козаки лишилися окремим станом: вільні хлібороби, що платили податок і давали рекрутів. Тому і 1920 року у переписі двори Паливод позначені «козак». Лука Євграфович 1876 року був на військовій службі — тоді вже діяла загальна військова повинність.
Чим жили
Усі покоління, які вдалося простежити, були хліборобами. Подвірна картка перепису 1920 року показує господарство Івана Лукича Паливоди (двір № 58): 1,16 десятини озимого хліба, 0,69 ярого, 0,34 пару — разом близько двох гектарів; кінь, дві голови рогатої худоби, дві вівці, дві свині, п’ятеро курей. У старого Луки Євграфовича (двір № 6) — кінь, дві голови худоби, свиня. За описом 1786 року козаки Ніжинщини тримали коней і продавали їх на ярмарках у Ніжині, а в Липовому Розі на Острі працювала сукновальня. Після 1929–1930 років хутір став колгоспом «Червоний острів»; з 1938 року там вирощували кок-сагиз — рослину, з якої добували каучук.
Хроніка
1629 — заснування Кунашівки. 1729 — «Генеральне слідство про маєтності»: у Хвостиках один двір посполитих, Кунашівку заснував «з-за Дніпра прихожий» Кунаш. 1766 — Генеральний (Румянцевський) опис: у Хвостиках переписано двори посполитих Бутків. 1791 — найдавніший знайдений запис про Паливод: хрещення Анастасії, дочки козака Олексія. 1807 — у Липовому Розі народився Михайло Якович Корж. 1832 — на карті Шуберта позначено хутір «Поливодин». 1852 — Самсон Корж одружився в Кунашівці й перебрався до Хвостиків. 1876 — народився Іван Лукич Паливода. 1894 — народився Максим Трохимович Корж. 1918 — бій під Крутами. 1920 — перепис: Лука й Іван Паливоди — господарі козацьких дворів; народився дід Іван. 1921 — народилася бабуся Анна (Галя). 1929–1930 — колективізація, колгосп «Червоний острів». 1930 — у Липовому Розі розстріляно хлібороба Пилипа Григоровича Коржа. 1932–1933 — Голодомор; у Хвостиках померли щонайменше троє Паливод. 1937 — Великий терор: Матвія Трохимовича Коржа, брата прадіда Максима, засуджено до 10 років таборів. 1941–1943 — окупація. 7.XI.1943 — під час визволення Києва загинув Іван Петрович Корж із Липового Рогу (1908 р. н.); його імʼя — на памʼятнику односельцям. 1943–1945 — дід Іван на фронті, від Дніпра до Відня. 1946–1947 — повоєнний голод. 1945–1950-ті — народилися четверо дітей Івана й Анни.
Що ще не знайдено
Хрещення Кузьми Паливоди (бл. 1783) і Євграфа (бл. 1805) — метрики Кунашівки до 1812 року не збереглися на FamilySearch, запит надіслано до архіву. Перепис козаків 1835 року по Кунашівці й Липовому Розі. Двір Коржів у переписі 1920 року: у картках Хвостиків і Крут їх немає, ймовірно — у картках Кагарликів. Ім’я дочки Івана Лукича, якій 1920 року було 15 років. Батьки й дівоче прізвище прабабусі Тетяни Іванівни (у 1923 — вдова Миронець). Фотографії: жодного знімку предків в онлайн-архівах немає — вони можуть бути лише в сімейних альбомах, шкільних і районних музеях. Слідча справа Матвія Коржа 1937 року (ДАЧО, ф. Р-8840, оп. 3, спр. 8013) — у таких справах зазвичай є фотографія заарештованого і склад родини.
Порада правнукам
Підпишіть старі фотографії — хто, де, коли — поки живі ті, хто це пам’ятає. Запишіть розповіді старших: про війну діда Івана, про колгосп, про голод. Якщо будете на Ніжинщині — зайдіть на кладовище в Поляні, до Петропавлівської церкви в Кунашівці, де хрестили предків від XVIII століття, і на меморіал у Крутах. Усі документи з цієї сторінки зберігаються в Державному архіві Чернігівської області; номери справ указано в описах — за ними будь-хто з родини може замовити копії.